До відома читачів
Літературний Харків
Харків бере свій початок з Університетської гірки, але літературний Харків починається ще в ХІ столітті, майже за півстоліття до заснування міста при злитті річок Харків, Лопань і Уди. Саме тут, у 1185 році, проходили війська Новгород-Сіверського князя Ігоря під час його походу проти половців.
У цьому краї народилася лірична пісня «Їхав козак за Дунай», автором якої був козак Харківського полку Семен Климовський. А біля селища Бабаї є криниця, їй більш ніж 200 років. І викопав її Г.С. Сковорода, викладач Харківського колегіуму.
Жив у Харкові і Г.Квітка-Основ’яненко – організатор одного з перших в Україні театрів, засновник інституту шляхетних дівчат.
У 1805 році відкрито перший в Україні університет, у цьму заслуга В. Каразіна. В університеті в різні часи працювали: О. Потебня, І. Срезневський, М. Костомаров, Д. Багалій, М. Сумцов, В. Данілевський, П. Гулак-Артемовський, М. Лисенко, М. Старицький та багато інших видатних людей України.
Мабуть, найбурхливіше вирувало літературне життя в Харкові у 20-30 роки. Центральною фігурою був Микола Хвильовий.
У будинку під назвою «Слово» жили відомі українські письменники.
Харків недарма вважається колискою української літератури. «Вперше те, що можна вже назвати українським літературним рухом, бачимо ми наприкінці другого десятиріччя ХІХст.: в столиці Слобідської України – Харкові… У Харкові один за одним виступає ряд письменників з більшими чи меншими обдарованнями, що пишуть по-українськи в харківських виданнях: Петро Гулак-Артемовський, автор кількох прекрасних віршів…, Григорій Квітка – автор перших українських повістей, Амвросій Метлинський та Микола Костомаров – українські поети й етнографи. Харкову ж належали й такі діячі, як… автор першої української граматики Павловський (1808), видавці українських пісень Цертелєв (1819), Срезневський (1833) та інші». Тут жили і творили філософ і поет ХVIII сторіччя Григорій Сковорода, засновник української драматургії Григорій Квітка-Основ’яненко, тут з’явився перший в Україні літературний журнал «Харківський Демокріт (який, до того же, був і першим гумористичним виданням). Серед самобутніх періодичних видань – «Чумацький шлях» та «Бурсацкий спуск».
Не втратив свого лиця й харківський клуб пісенної поезії імені Юрія Візбора – унікальне явище в культурному просторі Харкова. Він існує при Будинку вчених вже сорок років як дитя бардів 60-х років і, здається, збирається змагатися за славу довгожителя з британськими клубами.
Харків – це місто відомих книжкових видавництв: до них належать «Основа»,«Ранок», «Фоліо», «Майдан», тощо.
Виставка художньої та історичної літератури, присвячена Визволення Харкова - "Мій рідний Харків, тобі моя любов"
БІБЛІОТЕКА ХЗОШ № 128 ПРОПОНУЄ:
увазі наших читачіив
ЛІТЕРАТУРУ РІДНОГО КРАЮ, що є в бібліотеці
1/.Жовтобрюх-Науменко Р.П. Січ-гора: Поезїї. – Харків: Крок, 2007. – 156с.
2.Лабоженко Б.Ф. Слобожанські жарти. - Харків: Майдан, 2003. – 63с.
3.Літературна Хаківщина: Довідник. – Харків: Майдан, 1995. -367с.
4.Новиков А.О. Марко Кропивницький і Харківщина. Розвідки, гіпотези, документи. – Харків: Майдан, 2000. – 184с.
5.Письменники Харкова: Довідник / післямова Р. Мельникова, С.Сапеляка, О Ковальової. – Харків: Майдан, 2003. – 352с.
6.Слобожанська яса: Антологія громадянської лірики кінця XVII – початку ХХІ століть / Упоряд. Та ред.. В.С. Бойка, передмова Л.В. Ушкалова. – Харків: Майдан, 2006. – 1008с.
7.СупруненкоНіна На обрії душі. – Рівне: Видавництво Українського державного університету водного господарства та природокористування, 2002.-301с.
8.Харків’яни. Поема про місто в цитатах поетичних творів. – Харків: ТАЛ «Слобожанщина», 2007. – 436с.
15.Хрестоматія з літератури рідного краю. – Харків: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2001. – 416с.
