Кабінет психолога/соціального педагога ХЛ № 128
Навіщо в школі потрібна психологічна служба?
Практичний психолог, окрім психологічного забезпечення освітнього процесу, супроводу здобувачів освіти проводить просвітницьку роботу щодо формування психологічної культури,в тому числі консультування батьків, педпрацівників.Також психолог займається формуванням психологічної готовності учасників освітнього процесу взаємодіяти з дітьми з особливими освітніми потребами. До складу видів діяльності відноситься просвітницька робота щодо профілактики злочинності, алкоголізму, наркоманії, інших залежностей та шкідливих звичок серед учасників освітнього процесу.
Також психолог займається питаннями професійного самовизначення здобувачів освіти, психологічна підтримка педпрацівників та батьків. Консультативна допомога при вирішенні особистих питань як здобувачів освіти так і учасників освітнього процесу.
Практичний психолог
Юхно Ганна Григорівна
Графік роботи практичного психолога
| Дні роботи | Інтервали робочого часу | |
| З якого часу | До якого часу | |
| Понеділок | 8:30 | 17:00 |
| Вівторок | 8:30 | 17:00 |
| Середа | 8:30 | 17:00 |
| Четвер | 8:30 | 17:00 |
| П'ятниця | 8:30 | 17:00 |
Графік індивідуальної роботи з учнями та батьками
Понеділок 09.30-11.30
Четвер 14.30-16.30
Бажаний попередній запис на консультацію.
Кабінет розташований на ІІ поверсі
Телефони психологічної допомоги
| Телефон довіри «Нить Аріадни» (з 17.00 до 20.00) | 706-32-84 |
| Телефон довіри обласної соціальної служби (цілодобово) | 715-64-15 |
| Телефон довіри «Від серця до серця (нічний) (пн. – сб. 18.00 – 6.00) | 62-50-22 |
| “La-Strada Ukraine” у Харкові (по вівторках) | 714-38-50 |
| Телефон довіри Міський центр соціальної служби для молоді «Довіра» (з 11.00 до 18.00) | 771-84-57 |
| Психолог | 712-66-59 |
| «Кризовий центр» | 705-62-80 |
| Телефон довіри ХОЦССМ (з 11.00 до 18.00) | 705-04-69 |
| Кризовий центр «Повір у себе» | 719-99-47 |
| Відділ психотерапії та психології з кризисно-реабілітаційним стаціонаром | 700-53-82 |
| Центр консультування студентської молоді | 706-15-08 |
| Телефон довіри «Національна дитяча лінія» (з 15.00 до 20.00) | 0 800 500 225 116 111 |
| "Гаряча лінія" з питань протидії булінгу | 116 000 |
Діяльність психологічної служби в системі освіти України
Закон України "Про освіту"
Психологічна служба в структурі освіти є складовою частиною державної системи охорони фізичного і психічного здоров'я молодих громадян України і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості.
Служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку дитини, мотивів її поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, створення умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань навчальних закладів.
Психологічна служба у своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-вр), Декларацією прав людини (995_015), Конвенцією про права дитини (995_021), Законами України "Про освіту" (1060-12), "Про загальну середню освіту" (651-14), чинним законодавством України та цим Положенням. (Пункт 1.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом МОН №439 (0570-01) від 07.06.2001)
Діяльність служби в системі освіти України забезпечується практичними психологами та соціальними педагогами, які мають вищу спеціальну освіту. За своїм статусом працівники служби належать до педагогічних працівників і, відповідно до чинного законодавства, користуються всіма правами і гарантіями, передбаченими для них.
Психологічна служба тісно співпрацює з органами охорони здоров'я, соціального захисту, сім'ї й молоді, внутрішніх справ, іншими зацікавленими відомствами, а також - із громадськими і благодійними організаціями.
Посади практичних психологів та соціальних педагогів уводяться в штати дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти за умови наявності спеціалістів з фаховою освітою в межах коштів, передбачених єдиним кошторисом витрат, згідно з Типовими штатними нормативами закладів та установ освіти. (Пункт 1.7 в редакції Наказу МОН №439 (0570-01) від 07.06.2001 )
Основні завдання
Завдання психологічної служби системи освіти України полягають:
- у сприянні повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку дітей на кожному віковому етапі, у створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку
- у забезпеченні індивідуального підходу до кожної дитини на основі її психолого-педагогічного вивчення;
- у профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному і особистісному розвитку дитини.
Основними видами діяльності
психологічної служби є:
1. Діагностика - психологічне обстеження дітей і підлітків, їхніх груп та колективів, моніторинг змісту і умов індивідуального розвитку дітей та учнівської молоді, визначення причин, що ускладнюють їх розвиток та навчання;
2. Корекція - здійснення психолого-медико-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та індивідуальному розвитку і поведінці, схильності до залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально корисної життєвої перспективи;
3. Реабілітація - надання психолого-педагогічної допомоги дітям, підліткам, молоді, які перебувають у кризовій ситуації (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо), з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності;
4. Профілактика - своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі тощо;
5. Прогностика - розробка, апробація і застосування моделей поведінки групи та особистості у різних умовах, проектування змісту і напрямків індивідуального розвитку дитини та складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп, міжгрупових взаємин та освітньої ситуації у регіоні.
Психологічна служба системи освіти України функціонує на трьох рівнях:
1. Науковому, на якому вивчає закономірності психічного розвитку і формування особистості дитини з метою розробки методів і методик професійного застосування психологічних знань в умовах сучасної школи;
2.Прикладному, на якому здійснює соціально-психологічне забезпечення процесу навчання і виховання, включаючи розробку навчальних програм, підручників, професійну підготовку і підвищення кваліфікації фахівців;
3. Практичному, на якому забезпечує безпосередню роботу психологів, соціальних педагогів у навчальних закладах.
Діяльність психологічної служби
включає такі головні напрямки:
1. Консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання та виховання дітей і підлітків, допомога органам державного управління у плануванні освітньої діяльності;
2. Просвітницько-пропагандистська робота з підвищення психологічної культури в навчальних закладах та сім'ї;
3. Превентивне виховання (через засоби масової інформації, в ході вивчення шкільних предметів в рамках навчальних програм або як окремий предмет), метою якого є формування в учнів орієнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров'я, профілактика алкоголізму, наркоманії, СНІДу і злочинності серед неповнолітніх.
Рекомендації батькам
Як будувати діалог з дитиною?
Дуже важливий чинник, який ускладнює відносини між батьками та дітьми, - невміння старших спокійно і шанобливо висловлювати свої думки молодшим. Адже враження від повсякденного спілкування у батьківській родині – найперший і, мабуть, найважливіший соціальний досвід дитини, який впливає на весь її подальший розвиток. Саме тому налагодження діалогу є необхідною умовою для нормального своєчасного розвитку дитини.
Нерідко батьки не можуть, не вміють або не готові спокійно та чітко пояснити дитині, чого вони від неї хочуть, тобто озвучити свої сподівання. Але як дитина повинна про них дізнатися? Очевидно, за розчарованим зітханням батьків та реплікою на її адресу: «А ми від тебе очікували…» Може скластися ще гірша ситуація, коли батьки нескінченно лають дитину, залучаючи сторонніх людей, щоб ті навіювали їй, якою їй потрібно бути.
Батькам необхідно вчитися говорити про свої очікування та чути відповідь дитини, адже її думки з цього приводу означають участь в очікуваннях щодо неї. А найсміливішим батькам варто поцікавитися: чого дитина очікує від них? Тоді це буде не просто очікування, а взаємодія, де у кожного є своя частка впливу.
Уміння правильно обговорити проблему з дитиною – ще один важливий момент педагогічного мистецтва батьків, які будують свої відносини з нею за принципом співпраці. Це можливо, якщо з раннього дитинства між різними поколіннями встановлювався діалог, а не монолог. Якщо ж менший член родини має бути тільки вухами, а батьки – тільки голосом, то нічого не вийде.
Батькам варто порекомендувати засвоїти такі репліки: «Кожна твоя думка мені цікава», «Увесь твій досвід і всі твої думки, переживання душі – важливі для мене», «Поясни, я не розумію». Проблема дорослих у родині полягає ще й у тому, що вони майже завжди ставляться до дитини зверхньо: вони все розуміють, а малий неслух – ні. Хоча іноді так корисно чесно сказати: «Я не розумію, ти мені поясни». Дуже багато речей одразу проясняється. Адже діти охоче діляться своїми думками, коли до них ставляться з інтересом та не засуджують.
